28 квітня у Карлівській гімназії ім.. Н. Герасименко, відбулося дуже радісне і трішечки сумне свято – свято Останнього дзвоника для одинадцятикласників.
Останній дзвінок! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… І чим ближче день випуску, день розлуки з друзями, з учителями, з рідною школою, тим схвильованіше, відвертіше звучить у висловах старшокласників відчуття великої подяки самій світлій і радісній порі, яка зветься «шкільні роки».
За традицією з вітальними словами до учнів звернулися директор школи І.О. Рогодченко, міський голова В.А Слєпцов,батьки ОГ.Коноавл. Вони побажали випускникам натхнення, успіхів у здійсненні життєвих планів. Своїх найстарших товаришів привітали найменші друзі-гімназисти.А матері вручили вишиті рушники ,як благословення на щастя своїм дітям-випускникам.
І ось лунає останній дзвоник, який кличе у незвідану дорогу майбутнього,як рубіж між дитинством і дорослим життям.
Останній дзвінок! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… І чим ближче день випуску, день розлуки з друзями, з учителями, з рідною школою, тим схвильованіше, відвертіше звучить у висловах старшокласників відчуття великої подяки самій світлій і радісній порі, яка зветься «шкільні роки».
За традицією з вітальними словами до учнів звернулися директор школи І.О. Рогодченко, міський голова В.А Слєпцов,батьки ОГ.Коноавл. Вони побажали випускникам натхнення, успіхів у здійсненні життєвих планів. Своїх найстарших товаришів привітали найменші друзі-гімназисти.А матері вручили вишиті рушники ,як благословення на щастя своїм дітям-випускникам.
І ось лунає останній дзвоник, який кличе у незвідану дорогу майбутнього,як рубіж між дитинством і дорослим життям.