Напередодні Дня Соборності в гімназії проведено лінійку для старшокласників « Україно! Ти моя молитва!»
І дорослі ,і малі – всі ми діти твої , рідна ненько –Україно! Ми щасливі з того, що маємо свою країну , свою державу, зародження якої почалося глибокої давнини. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.
Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу.
В історії становлення незалежності і соборності України, особливе місце займає день 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу. Саме цей день з′єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Української Народною Республікою прийнято відзначати як свято – День незалежності і соборності України.
Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України, і відзначають його з 1999 року.
Ті вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаїтті жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України. Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє. І ось в сьогоденні ми маємо незалежну державу Україну – рідний край, землю з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.
Господь подарував нам благословенну землю- багату , родючу , мальовничу. На ці землі здавна посягали вороги , бо хотіли підкорити, користуватися багатствами та надбаннями українців. Так , на превеликий жаль, відбувається і зараз. Східний «сусід» _Росія , ще ніяк не залишить мрії знищити наш народ, нашу славетну націю. Та нічого у них не вийде, боми горді зватися українцями, ми вміємо захищати свою землю! Поклик рідної землі завжди відчували наші прадіди й діди, ті, хто живе в Україні та кого доля закинула на чужину.
Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.
Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.Бережіть свою Соборну, незалежну країну, захищайте її , дбайте про неї! Ворогу ніколи не поставити нас на коліна. Йдемо до перемоги разом і до кінця!
Педагог-організатор О.Є. Жура