Меню сайту

Головна сторінка Гімназія сьогодні Доступ до публічної інформації Навчальний процес Історична довідка Методична робота Профком Самоврядування ЗНО та ДПА Безпека життєдіяльності Екскурсія гімназією

Освітні новини

педпреса

Календар

«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

НАЙБЛИЖЧІ СВЯТА

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ГІМН ГІМНАЗІЇ

Браузер для сайту

Наш сайт адаптований під браузери:
У випадку некоректної роботи сайту, оновіть ваш браузер та Adobe Flash Player до останньої версії!

МІНІ - ПРОФІЛЬ

Добрий день, Гість
Гість, ми раді Вас бачити.

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нас відвідали

Гуманістична педагогіка

Сучасний етап розвитку освіти в умовах несприятливого впливу економічних та соціальних факторів характеризується пошуком шляхів, способів і засобів удосконалення, оновлення освітнього середовища, підвищення його ефективності та зміни парадигми саморозвитку, самоакгуалізації, самовиховання та самоосвіти творчої конкурснтно-спроможної особистості.

У центрі уваги гуманістичної педагогіки - унікальна цілісна особистість, яка прагне максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкрита до сприймання нового досвіду. здатна на .відомий і відповідальний вибір V різноманітних життєвих ситуаціях. Саме досягнення особистістю такої якості проголошує гуманістична педагогіка головного метою виховання, на відміну під формалізованого передавання учням знань і соціальних норм у традиційній педагогіці.

Принцип гуманізації виховання передбачає створення умов для формування здібностей людини, розкриття джерел її житгевих сил; гуманізацію взаємин між вчителем і вихованцем, постановку виховання в центр навчально- виховного процесу, повагу до особистості, її гідності, розуміння її запитів, інтересів, довіри до неї, формування щирої, доброзичливої, милосердної.
У сучасній зарубіжній та вітчизняній психології значна увага приділяється вивченню фундаментальної здібності особистості-творчості як здатності неординально і оригінально розв'язувати проблемні ситуації. Така здатність отримала назву «креативність».

Творчість с невід'ємною частиною людського життя. Творча діяльність спонукає готовність дитини до зовнішніх змін, розвитку, прийняття загальнолюдських цінностей.

1. Творчий потенціал. Креатив


Аналіз досліджень багатьох авторів дозволяють виокремити системі творчого потенціалу такі складові частини:

•    задатки, схильності, які проявляються у підвищеній чутливості, динамічності психічних процесів;

•    інтереси, їх спрямованість, частота, систематичність прояву, домінування пізнавальних інтересів;

•    потяг до створення нового, схильність до пошуку шляхів вирішення проблем; швидкість засвоєння нової інформації, створення асоціативних масивів; схильність до постійних порівнянь, співставлені,, вироблення еталонів;

•    прояви загального інтелекту - розуміння, охоплення, швидкість оцінок і вибору шляху вирішення проблеми, адекватність дій;

•    емоційність окремих процесів, емоційне відношення, вплив почуттів па суб'єктивну оцінку, вибір;

•    цілеспрямованість, рішучість, систематичність у роботі, працьовитість, сміливе прийняття рішень:

•    творчість - уміння комбінувати, аналізувати, реконструювати, схильність до зміни варіантів, економічність у рішеннях, використанні засобів, часу тощо; ініціативність до дуже швидкого прийняття рішення, оцінок, прогнозів; швидке оволодіння вміннями, навичками, прийомами, технікою праці;

•    здібність до формування особистісних стратегій і тактик при розв'язанні загальних і спеціальних нових проблем, при пошуку виходу із складних, нестандартних, екстремальних ситуацій тощо.

Кожна дитина від природи наділена прихованим творчим потенціалом. Тільки творчий учитель може виявити творчий потенціал учня і розвинути його.

2.Творчий вчитель – учень творчий


У наукових працях, присвячених розвитку дитячої творчості, виділяють п'ять узагальнених етапів здійснена« творчої дії, а саме:
1.    Усвідомлення творчої проблеми і виникнення стану готовності до творчої дії.
2.    Аналіз структури творчої проблеми.
3.    Проектування, гіпотез, пов'язаних з кінцевим результатом.
4.    Процес вирішення проблеми й початкова перевірка адекватності дії
5.    Критична оцінка і перевірка результатів вирішення проблеми.
Ці етапи мають пройти два творці - вчитель і учень. Тільки творчий педагог е компетентним у формуванні й розвитку7 творчої особистості отже, керівник художніх занять мусить бути пластичним, тобто вміти адаптувати власні програмні концепції й планування дій до змінюваних і непередбачуваних умов виховання дитиня. Мудрий педагог у момент дитячого захоплення може змінити свій план уроку і творитиме оперативно, імпровізуватиме, пам'ятаючи при ньому відповідну мету. Щоб так працювати, він повинен мати під рукою цілий арсенал творчих засобів.
Згідно з психологією обдарованості, для роботи зі здібними дітьми необхідний учитель-ментор, порадник, керівник, наставник, людина, якою б учень захоплювався, яку намагався б наслідувати, яка б позитивно впливала на все його життя. Співпраця ментора І дитини - безкорислива співпраця.
Виникає необхідність підготовки вчителя, формування його якостей як творчої особистості: здатності до симпатії (співчуття, співпереживання, вміння поставити себе на місце іншого): вміння передавати особистий досвід і емоційні переживання, у спілкуванні з учнями; створення духовного тла, яке б викликало в учнів певні почуття, емоції, щирі симпатії один до одного: вміння створювати творчу атмосферу, творчий клімат у педагогічному процесі: здатність виховувати толерантність у відносинах, поважне ставлення до особистості учня: вміння вбачати в дитині рівноправного партнера, суб'єкта з його власним «Я», з правом на життєву позицію, власний внутрішній світ.

3. Учитель-менеджер


Творчий учитель — це творча особистість з високим рівнем розвинутості мотивів, творчих умінь, шо розвиваються спеціальною професійною підготовкою з наступним набуттям психолого - педагогічних знань, умінь та навичок з певним рівнем креативності.
Як і менеджер, учитель здійснює керівництво. Але його підлеглими є учні, яких потрібно виховувати, формувати в них сучасний світогляд, розвивати навички самоосвіти І самореалізації.
У своєму дисертаційному дослідженні І. Герасимова приділила питанню гуманізації професійної підготовки майбутніх менеджерів, що ґрунтується на ставленні до людини як до найвищої цінності
Л- Гелюк визначив якості, необхідні менеджеру для успішної роботи:
•    рівень знань, компетентність, професіоналізм, здатність до інтелектуальної самореалізації тощо;
•    працездатність, відповідальність за доручену справу, почуття обов'язку тощо;
•    впевненість у собі, цілеспрямованість, вміння відстоювати свої погляди, вміння брати відповідальність на себе тощо;
•    витривалість, здатність переносити незгоди професійної діяльності, толерантність тощо;
•    справедливість, дисциплінованість, принциповість у професійній діяльності та інше.
Науковий співробітник Інституту педагогіки АПК України розробив курс рефлективно - інноваційного тренінгу, програма якого спрямована на підвищений особистісної ефективності учасників у різних життєвих і ділових ситуаціях (журнали « Управління школою за 20Ш рік, починаючи з № 26),
PIT - це психологічна практика, що виступає ш засіб: вивільнення творчого потенціалу, підвищення особистішого професійного росту, розвитку та корекції різноманітних людських змін; сприяє максимальному використанню особистісного творчого потенціалу у ЖИТІЇ й професійній діяльності.

PIT дозволяє за порівняно невеликий проміжок часу вирішити завдання інтенсивного формування і розвитку здібностей, які необхідні для реалізації професійного і особистісного самовираження як необхідної умови продуктивного нарощування творчого потенціалу особистості.

4. Учитель-особистість

Умовою здатності людини до праці на творчому рівні є інтелектуальний потенціал людини. Прагнення до підвищення свого інтелектуального потенціалу є рушійною силою становлення майбутнього вчителя – професіонала.
Творчі особистості виступають носіями педагогічних інновацій, бо вони здатні до:
•    рефлексії, що характеризує здібності педагога до самопізнання, самовизначення та осмислення ним свого духовного світу, власних дій; станів, ролі та місця у професійній діяльності;
•    саморозвитку, як творчого ставлення індивіда до самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення;
•    само актуалізації, як фактора безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення та розвитку своїх особистіших можливостей;
•    професійного самовдосконалення, яке здійснюється у двох взаємопов'язаних (і разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання - цілеспрямована діяльність людини щодо систематичного формування та розвитку та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб, відповідно соціальним вимогам і особистісній стратегії розвитку; самоосвіта - оновлення і вдосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.
Творчість є вершиною , вінцем саморегуляції та діяльності людини. На міжнародній науково- практичній конференції, на XIV Кашинських читаннях у Полтаві було сформульовано базові творчі установки.
Людський організм, зокрема мозок, мають фантастичні можливості. Здібності людини необмежені. Слід вірити в себе - це перша базова творча установка.
Друга творча установка - мета прогресивна, гуманістична, конструктивна, до якої слід рухатися впевнено і рішуче. Свідоме передбачення майбутнього результату дії є передумовою успішності результату діяльності.
Третя творча установка — установка на працю, саморегуляцію, знання. Праця постає як доцільна творча, позитивна діяльність. Праця є способом буття і задоволення життєвих потреб людини.
Четверта творча установка - формування інтелекту. Мету формує інтелект. Він же визначає рівень розумової діяльності, впливає на духовність людини, на її здатність сприймати зовнішній світ.