Голодомор – найбільша трагедія в історії України.
Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.
З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть об’єднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.
Людей свідомо морили голодом. Це злочин проти людини, проти народу, проти всього людства. Проте, це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам’яті. Ми не можемо це забути.
Завжди маємо пам’ятати що український народ сильний духом, і його ніхто не здолає…як і в 32-33-х роках …
У гімназії 25 листопада теж запалала свічка пам’яті за розбитими життями, покаліченими долями, втраченими надіями.. Кожна дитина початкової школи вирізала квітку- незабудьку , що є символом страшної трагедії ГОЛОДОМОРУ.
Ці квіти пам’яті прикріпили на стенд з червоними , ніби кров , маками та пшеничними колосками , що символізують скорботу та тугу за кожним невинно убієнним. Біля нього запалахкотіла маленьким світлим вогником свіча , що є нагадуванням всім нащадкам про ті страшні , чорні дні.