Незнання Закону – не звільняє від відповідальності – цей славетний постулат відомий всім законослухняним громадянам, а громадянам, які обрали для себе професію юриста, тим більше. 
     Однією із складових всебічного розвитку особистості дитини є висока правова культура. Здатність дитини розуміти правила і вимоги законів і коректно вести себе в соціумі не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності. Це і є процес правового виховання дітей. 
      Правове виховання дітей - діяльність, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки школярів. Процес правового виховання відповідають основні соціальні інститути в житті дитини – сім'я та школа, а також правоохоронні органи і громадські організації, мета роботи яких – стежити за дотриманням прав і свобод дітей. 

    Мета правового виховання - формування у дітей правової культури громадянина, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою, закріплених в основних законодавчих актах, з глибокої поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися й виконувати закріплені в них вимоги, що виражають волю та інтереси народу, активної участі в управлінні державними справами, рішучої боротьби з порушниками законів.

       Прилучення молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання дітей зміцнює їх життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ. 
       У порівнянні з іншими складовими виховної діяльності правове виховання дітей має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Діти шкільного віку матеріально залежні від дорослих - батьків або опікунів, їх дії і вчинки коригує колектив вчителів у школі, у дітей спостерігається брак правових знань і досвіду правових відносин, вони тільки знайомляться з законами і правилами, які регулюють їхнє життя як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в дорослого, самостійного життя.
Основне завдання правового виховання - озброєння дітей знаннями законів, підвищення їх правової грамотності, періодичне інформування їх про актуальні питання права. Знання і розуміння своїх прав і обов'язків є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість дитини. Ці знання допомагають дітям аналізувати власні вчинки і поведінку своїх однолітків у контексті загальновідомих моральних норм і правил, а також вимог чинних законів. Це сприяє коригування дитячого поведінки. 
     Друге завдання правового виховання - формування у дітей правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.
       Третє завдання - формування в дітей шкільного віку поваги до своєї держави та її законів, розуміння необхідності дотримання цих законів. Такі якості виховують, пояснюючи дитині соціальну роль законодавчої бази та її функцій. 
      Четверте завдання – навчити дітей правомірної поведінки. 
       П'ята задача - формування у дітей негативного ставлення, не сприйняття фактів правопорушень і злочинів, прагнення брати участь у боротьбі з такими явищами як злочинність.

8 -А клас