Нас дитинства світ казковий знов у гості кличе всіх

По доріжці веселковій, де лунає дружно сміх.
 

    Ми, учні 4-А класу, дуже любимо подорожувати, знайомитися зі своїми ровесниками, їх захопленнями і уподобаннями.

   Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 Березня наш шлях проліг до Варварівської школи-інтернату, де навчаються особливі діти. Цей вибір не був випадковим. Нам дуже захотілося привітати дівчаток початкових класів цього закладу і їх наставників зі святом. До цієї зустрічі всі готувались заздалегідь і старанно. Ми виготовили свої власні дитячі парфуми, придумали для них етикетку, естетично оформили назву. Зібрали дитячі книги для шкільної бібліотеки школи-інтернату. Не залишились осторонь цієї справи і наші батьки. Вони закупили для варварівської малечі цукерки і печиво, махрові рушнички для особистої гігієни. Не забули і про дозвілля школяриків. А тому придбали кольорові олівці, папір для квілінгу, пластилін, фарби, бісер, нитки для вишивання, цікаві розмальовки.

    І ось автобус зупинився перед ошатною будівлею. Корпус для початкових класів розташувався у приміщенні колишнього дитячого садочка. На нас уже чекали маленькі господарі цього закладу: раз у раз відчинялися шкільні двері і звідти виглядали Іринки, Тетянки, Алінки, Світланки, очі яких випромінювали неприховану цікавість і нетерплячість. Гостинно зустріла і запросила нас до школи заступник директора з навчально-виховної роботи Овчаренко Світлана Василівна. Вона ж познайомила і з дівчатками початкових класів, їх захопленнями. За давньою українською традицією нас, як дорогих гостей, пригощали запашним короваєм, яким ми з задоволенням смакували разом з найменшими учнями цього закладу.

    Зустріч була теплою, щирою. Але ми теж не забули про мету свого візиту. Щиро подякувавши господарям за гостинність, розповіли про себе, наші досягнення, вподобання та мрії на майбутнє. І ось настала хвилина, до якої ми так довго готувались: привітання маленьких вихованок зі святом. З неприхованою радістю отримували і розглядали дівчатка презентовані нами парфуми, гортали книжечки, роздивлялися яскраві ілюстрації до них.

    З гордістю вихованці школи-інтернату показали нам навчальний заклад, у якому проводять більшу частину свого часу. Ми пройшлися затишними коридорами школи, стіни якої прикрашають роботи з бісероплетіння, аплікації з паперу, створені руками самих вихованців, побачили світлі класи з сучасними меблями. У спальнях дітлахів затишно по-домашньому, скрізь милують око зелені оазиси кімнатних квітів.

     На згадку про зустріч ми сфотографувалися з новими друзями. Вони вручили нам сувеніри, виготовлені власними руками і зігріті теплотою їх маленьких добрих сердець.