Чи спостерігали Ви коли-небудь за учнями на перерві? Цікаве видовище, чи не так? Одні (досить невелика кількість!) ретельно приводять своє робоче місце до порядку, готуються до наступного уроку, повторюють навчальний матеріал. Інші насолоджуються короткими митями відпочинку, дехто постішає до буфету чи їдальні, щоб підкріпитися. Та в основному дітвора розважається: бігає, галасує, вигадує цікаві «приколи», тому в цей час у класній кімнаті шум, галас та неспокій. Є в рекрааціях школи тенісні столи, де можна пограти в улюблену гру, та зробити це не завжди можливо й зручно…

    Одного разу Сашко Білий запитав у класного керівника, чи можна принести до гімназії шахи. «А чому б і ні? Може, хоч спокійніше буде!» – подумав той. Хоча, чесно кажучи, не дуже вірилося в те, що гіперактивні школярі зацікавляться однією із стародавніх інтелектуальних ігор, що має багатовікову історію. Та диво!!! З  того часу 7-Б клас на перервах не впізнати! Дзвінок – і більша частина учнів класу (і дівчат, і хлопців) збирається коло шахової дошки. На сьогодні це одне з найбільш цікавих занять семикласників на перерві. І не дивно, бо гра поєднує в собі елементи спорту, науки і мистецтва. Вона розвиває логічне мислення, концентрує увагу,  формує цілеспрямованість, прагнення до перемоги, лідерства.  А ще згуртовує, обʼєднує та здружує колектив.