6 березня у 3-Б класі відбулася презентація  інформаційних проектів з предмету « Я у світі» по темі
 « Державна символіка. Історія нашого герба».
Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія  на волю і кращу долю. Всім нам випало неймовірне  щастя – народитися і жити в одній з найкращих країн всього світу – Україні. Метою даного проекту було виховання патріотизму і громадянської відповідальності, розширити знання про історію виникнення герба України   про його  історичну сутність і значення в різний період історії . Розвивати логічне мислення . Сформувати навики роботи з довідниками, Інтернет - ресурсами .
  

Головною дійовою особою навчального процесу нашої школи -  є учень. Отже, розвиток школи повністю підпорядкований освітній меті навчання в школі – виявленню здібностей кожного вихованця, всебічного розвитку її здібностей, формуванню фізично-розвиненої, налаштованої на здоровий спосіб життя, духовно багатої, креативно мислячої, конкурентно – спроможної особистості. Сучасна школа має створювати умови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості. Школа повинна забезпечувати комплексну програму розвитку дітей у системі безперервної освіти, доступність навчання.
      Уже традицією стало проводити у нашій школі місячник науки. До нього залучаються і учні , і вчителі. Не виняток і учні початкових класів. Дуже полюбляють вони, коли до класу приходять старшокласники з повідомленнями, розповідями, загадками і дослідами. І мріють початківці бути на їхньому місці. А першим кроком – це робота і захист проектів, адже тут вони можуть показати свої здібності, мислення. Нещодавно учні 4-Б класу здійснили чудову уявну мандрівку « Материк, на який би я хотів потрапити». Тут уже розігралися дитячі фантазії ! Ярослав Юхно і Ліза Печериця із задоволенням побували б на Ніагарському водоспаді, Яна Гурова і Віка Старовойтова хотіли б подивитися на маленьких кенгурят в Австралії. Проїхатися верхи на слонах по Африці – мрія Артема Щербини і Зінченка Назара. А Марійка Іванчук хотіла б потрапити до музею мадам Тюссо в Англії, пообідати з королевою у Букінгемському палаці…На цьому фантазії учнів 4 – Б не закінчилися…
          А як добре після розумової праці провести урок фізкультури на свіжому повітрі. Адже це останні подихи матінки-зими - найулюбленішої пори року дітей, коли можна на санках покататися, і на лижах, і на ковзанах. Особливо добре, коли зима сніжна, коли навколо багато заметів. Тут можна і замків налаштувати, і снігових баб наліпити, пограти в сніжки, ну, в загальному, є чим зайнятися дітям. Такою була і наша зима .Можливо комусь вона вже і набридла, але жарким літом ми будемо частенько згадувати про неї, її морозний подих і красу падаючих сніжинок…

Нас дитинства світ казковий знов у гості кличе всіх

По доріжці веселковій, де лунає дружно сміх.

    Ми, учні 4-А класу, дуже любимо подорожувати, знайомитися зі своїми ровесниками, їх захопленнями і уподобаннями.

   Напередодні Міжнародного жіночого дня 8 Березня наш шлях проліг до Варварівської школи-інтернату, де навчаються особливі діти. Цей вибір не був випадковим. Нам дуже захотілося привітати дівчаток початкових класів цього закладу і їх наставників зі святом. До цієї зустрічі всі готувались заздалегідь і старанно. Ми виготовили свої власні дитячі парфуми, придумали для них етикетку, естетично оформили назву. Зібрали дитячі книги для шкільної бібліотеки школи-інтернату. Не залишились осторонь цієї справи і наші батьки. Вони закупили для варварівської малечі цукерки і печиво, махрові рушнички для особистої гігієни. Не забули і про дозвілля школяриків. А тому придбали кольорові олівці, папір для квілінгу, пластилін, фарби, бісер, нитки для вишивання, цікаві розмальовки.

    І ось автобус зупинився перед ошатною будівлею. Корпус для початкових класів розташувався у приміщенні колишнього дитячого садочка. На нас уже чекали маленькі господарі цього закладу: раз у раз відчинялися шкільні двері і звідти виглядали Іринки, Тетянки, Алінки, Світланки, очі яких випромінювали неприховану цікавість і нетерплячість. Гостинно зустріла і запросила нас до школи заступник директора з навчально-виховної роботи Овчаренко Світлана Василівна. Вона ж познайомила і з дівчатками початкових класів, їх захопленнями. За давньою українською традицією нас, як дорогих гостей, пригощали запашним короваєм, яким ми з задоволенням смакували разом з найменшими учнями цього закладу.

    Зустріч була теплою, щирою. Але ми теж не забули про мету свого візиту. Щиро подякувавши господарям за гостинність, розповіли про себе, наші досягнення, вподобання та мрії на майбутнє. І ось настала хвилина, до якої ми так довго готувались: привітання маленьких вихованок зі святом. З неприхованою радістю отримували і розглядали дівчатка презентовані нами парфуми, гортали книжечки, роздивлялися яскраві ілюстрації до них.

    З гордістю вихованці школи-інтернату показали нам навчальний заклад, у якому проводять більшу частину свого часу. Ми пройшлися затишними коридорами школи, стіни якої прикрашають роботи з бісероплетіння, аплікації з паперу, створені руками самих вихованців, побачили світлі класи з сучасними меблями. У спальнях дітлахів затишно по-домашньому, скрізь милують око зелені оазиси кімнатних квітів.

     На згадку про зустріч ми сфотографувалися з новими друзями. Вони вручили нам сувеніри, виготовлені власними руками і зігріті теплотою їх маленьких добрих сердець.

   До одинадцятикласників міста Карлівки завітали представники Полтавського національно технічного університету.