Танцюйте, як ми, танцюйте краще від нас!

         Побутує думк а, що  український танець – це пульс українця, биття його серця, його дихання. Це ритм його життя. Це вираз в часі і русі, в щасті, радості, смутку і заздрості. Це дійсно так! Ми відчули це, ставши учасниками  фестивалю сучасного українського стилізованого танцю. Ми тільки перший рік займаємося українським танцем, але з першим заняттям весь наш клас , напевно, зрозумів його значущість та неповторність. Ми народилися і живемо  в мальовничій Україні, з її Карпатами та сонячним Кримом, із войовничим Запоріжжям та містом-героєм Києвом. На нашу думку, українські народні танці  - це те, що славить нашу країну. Вони настільки запальні і ліричні, нестримні і веселі, що полонили весь світ.  Ми раді з того, що долучилися до цього виду мистецтва, порадували глядачів своєю запальною хореографією ( а їх було стільки, що навіть не поміщалися в залі!). А ще ми отримали потужний заряд енергії. Дякуємо батькам за костюми, хореографу – Євгену Валентиновичу за  цікаві заняття та прекрасний танок.    Тож танцюйте, як ми, танцюйте краще від нас!

Сильні, сміливі, спритні – це ми!!!

      Спортивно-патріотичне свято «Веселі старти»  між школярами 5-х класів  стало невід’ємною складовою традиційного олімпійського фестивалю, який проходить щовересня  в нашій рідній гімназії і приурочується Всеукраїнському дню фізкультури і спорту. Такі змагання проводяться з метою залучення шкільної молоді до здорового способу життя та занять спортом. Ми вперше стали учасниками такого чудового спортивного свята. Дві години захоплюючої, емоційної боротьби принесли велике спортивне задоволення всім учасникам змагань, на спортивному майданчику панувала приємна, дружня атмосфера. В цілому команди позмагались у 10 естафетах, які включали різноманітні спортивні вправи. Та найважливіше те, що ми добре відпочили, загартувалися,відчули командний дух, цікаво провели час, здружилися,  посмакували польовою кашею,  а ще ми виявилися непереможними,перемогла, як кажуть, дружба.

 

          Школа радо прийняла нас знову у свої обійми 

             Ось і скінчилось літечко… Час до школи…Першого вересня  наша рідна гімназія знову наповнилась веселим гамором, а класи радо зустрічали святково одягнених і усміхнених школярів. Хтось з них прийшов до рідної альма-матер удруге, втретє, вчетверте…ну а хтось – востаннє чи вперше, а ми  стали п’ятикласниками.  Ми знаємо,  що одразу по закінченні чудового святкового  дійства розпочнуться нелегкі і відповідальні, але цікаві й насичені подіями навчальні будні. На нас чекають нові предмети і вчителі, наш класний керівник Яніна Володимирівна, цікаве спілкування з друзями, походи та екскурсії, життя, сповнене незабутніх вражень та емоцій.  Це все буде потім, а  вже цього дня на нас чекав традиційний перший урок, присвячений 25 річниці Незалежності України. Нас запросили до краєзнавчого музею. Директор музею І.О. Федорченко   провела екскурс в історію державотворення, а ще кожному з нас  подарувала на  згадку подарунки.

З Днем знань! Хороших  усім оцінок, нових успіхів та досягнень!

 

Наше довгожданне  свято - посвята в гімназисти

Як наймолодші гімназисти ми  чекали посвяту  з нетерпінням і тому ретельно готувались до неї, презентуючи свій клас.

Представляємо наш клас, клас математичний.

П’ятий з літерою А, в школі гімназичний…

   Дуже хвилювались, відчуваючи важливість цієї події та відповідальність за виступ перед гостями. Привітати зі святом прийшли лідери учнівського самоврядування: президент гімназії Ярослава Мацак та королева наук Ольга Домаренко. Гарний настрій допомогли створити й ведучі – випускники Катерина Положишник та Олег Губарь. Ми, п'ятикласники поповнили  ряди гімназистів  давши клятву добре вчитися, брати активну участь у громадському житті, берегти і примножувати славу рідної гімназії,  із честю нести високе звання гімназиста. Відтепер ми стали повноправними членами великої гімназійної родини. Хочеться, щоб це свято надовго запам'яталося !

   Ми, учні 5 – А класу Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко, любимо подорожувати. Дуже мріяли відвідати славетне та давнє місто – першу столицю нашої Батьківщини – Харків. 
       І ось нарешті настав довгоочікуваний день 24 жовтня, коли ми сіли у великий двоповерховий зручний автобус, який надала нам туристична фірма «Краєвид». Дорога проминула непомітно –ми в Харкові!!!
      Перше місце, куди завітали, був екопарк Фельдмана, який вразив усіх незабутньою красою та різноманітністю тваринного світу. Нас зустрічали величезні верблюди, білі вовки, величні черепахи, кумедні мавпочки та багато інших істот. А ще - різні тварини, зроблені із живих квітів, величезний глобус, який можна було покрутити й уявно помандрувати по всій планеті Земля, переносячись із одного материка на інший. Подиву не було меж – нас вражало все! 
      Наступна зупинка була в планетарії імені  льотчика - космонавта  Ю.О.Гагаріна, де нам дали змогу доторкнутися до неземного та такого цікавого космічного світу. Коли перебували під куполом,  складалося враження, що ми на орбіті, здійснюємо відкриття…
     Під надзвичайними враженнями від планетарію невдовзі перенеслися до Музею  історії та залізничної техніки Південної залізниці. На початку липня в рамках урочистих заходів, присвячених 145-річчю Південної магістралі, в Харкові відкрився Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці, який розташувався на території колишньої станції Харків-Товарний, поблизу головного залізничного вокзалу магістралі Харків-пасажирський, відразу за Північним терміналом. На виставкових коліях та оглядових майданчиках музею представлено 36 одиниць раритетного рухомого складу та допоміжної техніки.  Подиву не було меж!!!
    А потім - площа Свободи! Вона - предмет нашої гордості, адже це найбільший у Європі майдан, до того ж один із найбільших у світі. А величезний Держпром? Це ж пам'ятка архітектури світового рівня! Замисліться тільки — перша залізобетонна конструкція у світі! І ми біля неї побували. 
Дзеркальний струмінь... Дорогий серцю кожного харків'янина символ міста. Вода невеликим каскадом спадає,  граючи всіма барвами веселки. Біля нього завжди гамірно, малеча пустує на галявинці перед струменем, літні люди відпочивають у парку, а щасливі молодята фотографуються. 
     Ми відвідали місто, яке має не тільки багатющу історію, а славне й донині. Тут пам'ятки архітектури та історії не тільки українського, а й світового рівня. Наприклад, Харківський державний університет ім.В.Н.Каразіна., якому вже більше 200 років. Заснований ще 1805, університет був третім у Росії — після Московського та Казанського. До речі, перший випуск (1808 року) нараховував усього 28 студентів.
   Можна до безкінечності перераховувати всі пам'ятні місця Харкова: і Благовіщенський собор, і Успенська дзвіниця, і одна з найдавніших — церква Покровського монастиря, і найкращий у світі пам'ятник поету — Тарасу Шевченку (архітекторів Манізера та Лангбарда), стадіон «Металіст», на якому відбулися три поєдинки групової стадії Євро-2012. Але головне — це не самі пам'ятки, а наше ставлення до такого красивого і славного міста нашої держави. 
     Ми насолодилися можливістю неспішно прогулятися Харковом, відчути його атмосферу. Прогулянка центральною частиною міста чудово поєдналася з невеличкими «посиденьками» в Макдональдсі
   Гарненько відпочивши тут, задоволені та щасливі, із різнокольоровими  кульками, схожими на наш настрій,  ми перемістилися до автобусу і, прощаючись із нічним Харковом, завершили свою незабутню подорож,  яка залишила приємний слід у серцях, подарувала такі яскраві враження та позитивні емоції, які не зітруться із пам’яті й залишаться з нами надовго! 

             Афганістан… Уже більше 20 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. Війна безжально перекреслила тисячі  молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження вони мужніли і загартовувались
              11 лютого для учнів 5 – А класу відбулося свято пам’яті «Відлуння афганських гір». З метою розширення знань учнів про історичні події війни в Афганістані, бібліотекарі Карлівської районної дитячої бібліотеки, використовуючи документальні та художні кадри з фільмів, розповіли про палаючу афганську землю, мужніх воїнів-інтернаціоналістів. Учні декламували вірші про жорстоку війну а Афганістані. Поважним гостем на святі був керівник районної організації воїнів-інтернаціоналістів Мартинюк Валерій Володимирович. Школярі, затамувавши подих, слухали розповіді воїна, якому довелося побувати в самому пеклі війни. Не залишили байдужими нікого спогади гостя про перший бій, про біль утрат бойових товаришів, з якими розділили армійське нелегке життя. Учні отримали відповіді на запитання, що стосувалися тих подій. Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та запалили свічки пам’яті.

 

        10.12.2014 року в рамках Місячника профілактики протиправних дій неповнолітніх та з нагоди  проголошення Загальної декларації прав людини, з метою розвитку правової освіти учнівської молоді та виховання почуття відповідальності за свої вчинки, в Карлівській районній дитячій бібліотеці  провідним спеціалістом Карлівського РУЮ Сухомлін Л.Г. проведено  правову вікторину «Подорож у Правову країну» для учнів 5-а класу Карлівської гімназії ім..Н. Герасименко.
            Під час заходу учні змогли більш детально ознайомитися з поняттями «Декларація» та «Конвенція», з роботою Організації Об’єднаних Націй, спрямованої на захист прав дитини в усьому світі, дізнатися про свої права, обов’язки та відповідальність.
        В ході проведення вікторини було переглянуто відео-презентацію «Права дитини» та в  ігровій формі, проведено захист прав казкових героїв. Діти жваво обговорювали права, обов»язки та вчинки улюблених казкових героїв.
       Учасникам вікторини вручалися «правові смайлики». Наприкінці зустрічі було проведено підрахунок правових смайликів і визначено переможця.

Нашу гімназію називають школою майбутнього. Саме в ній реалізовуються цікаві проекти, впроваджуються новітні технології, але базуються вони на традиціях, які започатковані з дня заснування гімназії. Для учнів 5- х класів- це вагомий крок  у доросле шкільне життя, адже із початкової школи, вони ступили на вищу сходинку.

П’ятдесят сім талановитих дітлахів розпочали свій гімназійний шлях. Всі вони доброзичливі, дружні, люблять проводити час разом: готуватися до свят, спілкуватися. При виконанні спільної справи більшість учнів виявляють щиру зацікавленість. Серед них є дуже багато талантів. Зараз у дітей ще період адаптації, вони звикають до нових умов навчання, до вчителів. Кожен учень із нетерпінням чекав урочистого моменту посвяти в гімназисти, щоб відчути себе справжнім членом гімназійного товариства. Свято пройшло в урочисто прикрашеній залі,до якої були запрошені батьки, вчителі, гімназисти- старшокласники, президент гімназії та королева наук. П’ятикласники дуже хвилювалися, відчуваючи важливість цієї події та відповідальність за виступ перед гостями, але зуміли сконцентруватися й гідно представити себе. На сцені вишикувалися  5-А та 5-Б класи. Розпочинають свято із презентацій своїх класних колективів. На екрані демонструються фрагменти із їхнього шкільного життя. Гордо підняті голови, розправлені плечі, кожен відчуває себе дорослим, справжнім гімназистом, а не просто учнем. Привітала зі святом королева наук одинадцятикласниця Ніколаєнко Віра, побажав успіхів новачкам і президент гімназії Бобрицький Сергій.

Насамкінець настає урочиста мить промови клятви гімназиста. Всі учні стоять струнко. З трепетом повторюють обіцянку гімназиста, усвідомлюючи і запам’ятовуючи кожне слово. Усі разом урочисто клянуться старанно вчитися, поважати старших, цінувати дружбу, допомагати товаришам і гордо носити звання гімназиста. В знак того, що їх прийняли у велику гімназійну сім’ю, надівають на голови символічні шапочки- науки. Гімназійна громада збільшилась на гідних продовжувачів традицій, старанних учнів, добрих дітей.

Н.А. Бойченко- класний керівник 5- А класу